Позитивні результати перших робіт, що підтвердили перспективність дистанційних методів вирішення наукових і прикладних завдань, викликали необхідність розширення пошукових і проектних робіт. В ОКБ-586 було сформовано спеціальний комплекс із розрахунково-теоретичними підрозділами. Але спектр завдань був настільки широкий, що одному підприємству було не під силу повністю і якісно їх вирішити. Тоді було прийнято рішення про передачу частини розробок іншим підприємствам космічної галузі (1963-1976 рр.).

З метою зменшення часу і вартості розроблення й виготовлення космічних апаратів прийнято рішення про створення першої у світі серії супутникових платформ трьох модифікацій: неорієнтованої в просторі з хімічними джерелами енергії – ДС-У1, неорієнтованої із сонячними батареями – ДС-У2 і орієнтованої на Сонце – ДС-У3.

Усього в серії уніфікованих космічних апаратів у період 1963-1976 рр. було розроблено, виготовлено й виведено на орбіту 49 космічних апаратів.

Малі уніфіковані супутникові платформи стали інструментальною основою для організації міжнародного співробітництва в галузі дослідження космічного простору за програмою «Інтеркосмос».

Результати наукових досліджень з ряду проблем фізики космічного простору, виконаних на базі малих уніфікованих космічних апаратів, одержали високу оцінку і світове визнання.

Космічний апарат на базі модифікації ДС-У1

Перший космічний апарат розробки ОКБ-586, що заклав основи подальшого розвитку тематики.

ДС-У1-Г геофізичний

Маса, кг	291
Час активного існування, діб	24
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано цінну інформацію про кореляцію між сонячною діяльністю і станом атмосфери. Побудовано модель середньої атмосфери
Дата виведення в космос	12 лютого 1966 р.

ДС-У1-А астрономічний

Маса, кг	302
Час активного існування, діб	30
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано цінну інформацію про розподіл енергії в спектрах зірок різних типів, проведено фотометричні дослідження випромінювання зірок в ультрафіолетовій і рентгенівської областях спектра
Дата виведення в космос	19 квітня 1968 р.

ДС-У1-Я ядерний

Маса, кг	316
Час активного існування, діб	14
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано цінну інформація про рівень природного фону й випромінювань у широкому діапазоні енергій і інтенсивностей у навколоземному космічному просторі
Дата виведення в космос	12 червня 1968 р.

ДС-У1-Р

Маса, кг	315
Час активного існування, діб	30
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано дані про дискретні джерела рентгенівського випромінювання, розподіл енергії в спектрах зірок різних типів, а також про ізотропний рентгенівський фон
Дата виведення в космос	24 квітня 1970 р.

ДС-У1-ИК-1

Маса, кг	288
Час активного існування, діб	30
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано дані про глобальний розподіл електронної температури й іонної концентрації. Виявлено нічну екваторіальну іоносферну аномалію на висоті 1000 км
Дата виведення в космос	25 грудня 1969 р.

ДС-У1-ИК-2

Маса, кг	287
Час активного існування, діб	30
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано дані про субавроральну іоносферу північної й південної півкуль, концентрацію і температуру іоносферних електронів та концентрацію іонів, механізм передсвітанкового ефекту
Дата виведення в космос	1 грудня 1972 р.

Космічний апарат на базі модифікації ДС-У2

За допомогою апаратури супутника вперше виявлено і визначено діапазон великомасштабних неоднорідних утворень в іоносфері, визначено кути рефракції радіохвиль.

ДС-У2-В вібраційний

Маса, кг	240
Час активного існування, діб	20
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Визначено електронну концентрацію в околі космічного апарата і властивості іоносфери на шляху поширення когерентних хвиль від апарата до точки спостереження
Дата виведення в космос	19 жовтня 1965 р.

ДС-У2-М молекулярний

Маса, кг	230
Час активного існування, діб	90
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	У результаті запусків було експериментально підтверджено можливість роботи квантових стандартів частоти в умовах вакууму, невагомості й інших факторів космічного польоту. Отримані дані дозволили зробити висновки, необхідні для подальшого конструкторського розроблення бортових молекулярних генераторів з метою створення промислових зразків широкого застосування
Дата виведення в космос	26 листопада 1965 р.

ДС-У2-И іоносферний

Маса, кг	286
Час активного існування, діб	90
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано корисний сигнал на всіх робочих частотах апаратури, причому факт проходження через іоносферу радіохвиль 31,8 і 44,9 кГц підтверджено уперше у світі. Підтверджено гіпотезу про можливість проходження через іоносферу електромагнітних хвиль наднизької частоти. Отримані дані дозволили оцінити залежність концентрації заряджених частинок у нижніх шарах іоносфери від часу доби та інших факторів
Дата виведення в космос	24 травня 1966 р.

ДС-В 2-Д дозиметричний

Маса, кг	237
Час активного існування, діб	70
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано інформацію про заряджені частинки природних і штучних радіаційних поясів Землі та первинне космічне випромінювання
Дата виведення в космос	21 грудня 1966 р.

ДС-У2-МП метеоритний

Маса, кг	280
Час активного існування, діб	90
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримані результати свідчать про відсутність пилового поясу навколо Землі і дозволяють визначити природу мікроелементів більшості головних метеоритних потоків. Зареєстровано ядерний вибух у Китаї
Дата виведення в космос	12 грудня 1966 р.

ДС-У2-ГК геофізичний комплексний

Маса, кг	335
Час активного існування, діб	40
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Важливим результатом цього експерименту стало вивчення даних про рух плазми в іоносфері
Дата виведення в космос	20 грудня 1968 р.

ДС-У2-ГФ геліофізичний

Маса, кг	283
Час активного існування, діб	90
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Цей космічний апарат став малою оптичною обсерваторією, оснащеною приладами для реєстрації випромінювань одночасно Сонця, зірок, туманностей і верхньої атмосфери Землі. Записи показань приладів дали можливість простежити сплески і спади випромінювань, пов'язані з активними процесами в зовнішніх оболонках Сонця (сонячними спалахами)
Дата виведення в космос	26 грудня 1968 р.

ДС-У2-МГ магнітний

Маса, кг	265
Час активного існування, діб	40
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Було отримано дані про характер зміни магнітного поля Землі, уперше виміряно ефект екваторіального струмового струменя. Ці дані використовуються для вивчення провідності земної кулі. Експерименти, виконані в космічному просторі, дозволили визначити ступінь відповідності реальної картини теоретичним моделям, створеним на основі спостереження з поверхні Землі протягом століть
Дата виведення в космос	20 січня 1970 р.

ДС-У2-ИП іоносферний

Маса, кг	281
Час активного існування, діб	90
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	У процесі функціонування апарата досліджені концентрації іонів і електронів, хімічний склад іонів, а також поглинання в атмосфері Землі ультрафіолетового випромінювання Сонця. Виміряно потоки енергетичних частинок, що належать до зовнішнього радіаційного поясу й потоку «м'яких» електронів
Дата виведення в космос	17 листопада 1970 р.

ДС-У2- К геофізичний

Маса, кг	298
Час активного існування, діб	90
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Проведено регулярні спостереження за геоактивними корпускулами і дослідження анізотропного розподілу магнітного поля Землі, виміряно структурні параметри верхньої атмосфери, вивчено глобальний розподіл корпускулярних потоків і визначено зв'язок їх інтенсивності зі світністю полярних сяйв
Дата виведення в космос	4 червня 1971 р.

ДС-У2-МТ метеоритний

Маса, кг	330
Час активного існування, діб	40
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Проведено вимірювання варіацій інтенсивності м'якої і твердої компонент потоку заряджених частинок, дослідження інтенсивності й спектрального складу випромінювань у широкому діапазоні, від рентгенівського до жорсткого гамма-випромінювання, а також вивчення їх варіацій і дослідження кореляції з активністю головних метеорних потоків
Дата виведення в космос	2 грудня 1971 р.

ДС-У2-ГКА «Ореол»

Маса, кг	348
Час активного існування, діб	40
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Отримано нові дані про особливе, погано видиме оком, але дуже важливе для дослідників явище – водневе полярне сяйво, що викликається вторгненням в атмосферу енергійних протонів. З'ясовані деякі характеристики вторгнень в атмосферу цих протонів, особливо на денній стороні овалу полярних сяйв
Дата виведення в космос	27 грудня 1971 р.

ДС-У2-ИК-1

Маса, кг	222
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Проведено дослідження природних радіохвиль низької частоти. У ході експерименту було зареєстровано безліч різноманітних сигналів, породжених грозовими розрядами. Відзначалася взаємодія радіохвиль із іоносферною плазмою, яка було джерелом своєрідних космічних «шумів». Було також зареєстровано ефект «самозбудження» іоносферної плазми, що виявлявся у випущенні плазмою власних шумових хвиль підвищеної інтенсивності
Дата виведення в космос	7 серпня 1970 р.

ДС-У2 ИК-2

Маса, кг	296
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Вивчення потоків зарядів дозволило одержати додаткові відомості про структуру радіаційних поясів у спокійний геомагнітний час, простежити динаміку заряджених частинок у магнітозбурений час і на основі даних про низькочастотне електромагнітне випромінювання запропонувати можливі механізми втрат заряджених частинок у радіаційних поясах. Експериментально виявлено, що відхід електронів з іоносфери відбувається в результаті циклотронного резонансу частинок і низькочастотних шумів
Дата виведення в космос	2 грудня 1971 р.

ДС-У2-ИК-3

Маса, кг	329
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Комплекс наукової апаратури подавав одночасну інформацію про величини параметрів іоносфери, магнітного й електричного полів, електромагнітні низькочастотні випромінювання і потоки заряджених частинок. Отримано дані про флуктуації електричного поля, спектр низькочастотного випромінювання, а також про температуру і концентрацію електронів в іоносферній плазмі
Дата виведення в космос	30 жовтня 1973 р.

ДС-У2-ИК-4

Маса, кг	317
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Отримано дані про концентрацію електронів і позитивних іонів, електронну температуру й іонний склад в іоносфері Землі; про просторову щільність, енергетичні характеристики, спектри, масу і руйнівну дію спорадичних метеорних частинок, що належать до метеорних потоків
Дата виведення в космос	31 жовтня 1974 р.

ДС-У2-ИК-5

Маса, кг	320
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Отримано дані про процеси взаємодії заряджених частинок і низькочастотні електромагнітні випромінювання у магнітосфері Землі
Дата виведення в космос	12 березня 1975 р.

ДС-У2-ИК-6

Маса, кг	312
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Отримано дані про електричну й магнітну складові низькочастотних електромагнітних випромінювань, розподіл концентрації і температури заряджених частинок, інтегральний зміст електронів в іоносферній плазмі
Дата виведення в космос	11 грудня 1975 р.

ДС-У2-ИК-8 «Інтеркосмос-Коперник-500»

Маса, кг	256
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано дані про спорадичне радіовипромінювання Сонця, виявлено нерегулярність структури сплесків радіовипромінювання Сонця в діапазоні частот 3…6 МГц. У вимірюваннях, що проводилися на космічному апараті, було відкрито новий тип радіошумів в іоносфері – хвилі Бернштейна, які мимовільно виникають у високотемпературній магнітній плазмі. Найцікавішим результатом спостережень Сонця можна назвати відкриття значної поляризації сплесків III типу на частотах у діапазоні від 2 до 4 МГц.
Дата виведення в космос	19 квітня 1973 р.

Космічний апарат на базі модифікації ДС-У3

Космічні апарати класу ДС-У3 спеціалізувалися на проведенні досліджень короткохвильового випромінювання Сонця, яке можна спостерігати тільки за межами атмосфери. Спостереження за Сонцем засобами космічної техніки дозволяє одержати нові знання про фізичні процеси, що відбуваються усередині Сонця.

ДС-У3-С

Маса, кг	285
Час активного існування, діб	75
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримані дані про найгарячіші області сонячної корони в рентгенівській і ультрафіолетовій спектральних областях було використано під час оцінки кількості короткохвильового випромінювання Сонця, що поглинається земною атмосферою
Дата виведення в космос	16 червня 1967 р.

ДС-У3-ИК-1 (перший КА, створений за особистою участю вчених і спеціалістів соціалістичних країн за програмою «Інтеркосмос»)

Маса, кг	303
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Уперше вдалося виявити поляризацію рентгенівського випромінювання під час сонячних спалахів. Під час заходу апарата в тінь Землі оптичні і Лайман-альфа фотометри визначали «запас» молекулярного кисню й аерозолів у верхній атмосфері Землі
Дата виведення в космос	14 жовтня 1969 р.

ДС-У3-ИК-2

Маса, кг	303
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано великий обсяг відомостей про фізичні процеси, що відбуваються на Сонці, досліджено рентгенівські спектри високого розрізнення іонів у сонячних спалахах
Дата виведення в космос	14 жовтня 1970 р.

ДС-У3-ИК-3

Маса, кг	301
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К63
Основні результати експерименту	Отримано дані про динаміку і рентгенівський спектр потужних протонних спалахів, одномірні монохроматичні рентгенограми, досліджено поглинання висотним аерозолем випромінювання Сонця в оптичному діапазоні. Проведено дослідження м'якого і жорсткого рентгенівського випромінювання Сонця
Дата виведення в космос	30 червня 1972 р.

ДС-У3-ИК-4

Маса, кг	335
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Вивчено основні характеристики рентгенівського випромінювання «спокійного» Сонця. Виміряно абсолютний потік випромінювання і його варіації при різних рівнях сонячної активності, визначено спектральний склад випромінювання, локалізовано рентгенівські активні області в сонячній короні
Дата виведення в космос	17 травня 1974 р.

ДС-У3-ИК-5

Маса, кг	302
Час активного існування, діб	60
Ракета-носій	11К65М
Основні результати експерименту	Отримано дані про рентгенівський і ультрафіолетовий спектри в період мінімуму сонячної активності. Вони мають важливе значення для вивчення механізму сонячно-земних зв'язків і створення нових методів діагностики «гарячої» астрофізичної й лабораторної плазми
Дата виведення в космос	27 липня 1976 р.

Теги:

назад в історію

Малі уніфіковані космічні апарати